Що таке обдарованість?
(Калейдоскоп тлумачень)
* * *
Обдарований - який має великі природні здібності; здібний, талановитий. Здібність - природний нахил до чого-небудь; обдарування; талант.
(Великий тлумачний словник сучасної української мови, 2002 р.)
* * *
Обдарованість - комплекс задатків і здібностей, які за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності (чи діяльностей) порівняно з іншими людьми.
(Л.Липова)
* * *
Обдарованість - якісно своєрідне сполучення здібностей, від якого залежить імовірність більшого чи меншого успіху під час виконання тієї чи іншої діяльності.
(Б.Тєплов)
* * *
Обдарованість - специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів, потреб, що дозволяє виконувати певну діяльність на якісно високому рівні, відмінному від умовного "середнього рівня".
(Б.Чижевський)
* * *
Обдарованість - поєднання трьох компонентів: мотивації, орієнтованої на виконання завдання; видатних розумових здібностей і креативності.
(Дж.Рензуллі)
* * *
Обдарованість - це не лише своєрідне поєднання здібностей людини, а ще й сукупність її особистісних характеристик.
(Л.Слободянюк)
* * *
Обдарованість - високий рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей.
(В.Чудновський, В.Юркевич)
* * *
Обдарованими ми вважаємо наших дітей і підлітків, рівень інтелекта яких і мотивація, що склалася, дозволяє їм досягти в майбутньому високих професійних і творчих досягнень.
(Т.Хромова)
* * *
Обдарованими називають тих, хто показує гарні результати або високий рівень здібностей в одній чи декількох галузях діяльності: загальні інтелектуальні здібності, академічні здібності, продуктивне мислення, здібності до лідерства, художні й артистичні здібності, психомоторні здібності.
(Мануела Да Сільва)
* * *
Обдарованість - це працелюбство.
(Н.Лейтес)
* * *
Обдарованість - це набір здібностей, здатність до видатних досягнень у будь-якій соціально значущій сфері людської діяльності.
(Н.Лейтес)
* * *
Обдарованість - системно-особистісне утворення, зумовлене природними особливостями організму людини (сенсорні, моторні, інтелектуальні компоненти високої енергетичності). Обдарованість складається з високого рівня інтелекту, творчих здібностей і мотиваційного компонента.
(О.Кульчицька)
* * *
Обдарованими є ті учні, які, за оцінкою професіоналів, внаслідок значних здібностей володіють потенціалом до високих досягнень.
(Держвідділ освіти США)
* * *
Обдарованість - підвищений рівень розвитку однієї чи декількох здібностей людини, на основі яких виникає можливість досягти високих результатів у соціально значимих видах діяльності.
(В.Панов, А.Матюшкін)
* * *
Обдарованість - це системна, така, що розвивається протягом життя якість психіки, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих (незвичайних) результатів у одному чи декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.
(Д.Богоявленська, В.Шадриков)
* * *
Обдарованість - завжди унікальна, тому марно шукати універсальні ознаки обдарованих дітей.
(Р.Стернберг)
* * *
Обдарованість є наслідком розвитку вроджених задатків під дією як внутрішніх, суб'єктивних, так і зовнішніх, стосовно особистості, соціальних чинників.
(О.Музика)
* * *
Розумово обдаровані діти - це діти, які різко виділяються із середовища ровесників високим розумовим розвитком, який є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання.
(Ю.Гільбух)
* * *
Здібність - це такі індивідуально-психологічні особливості людини, які сприяють успішному виконанню нею тієї чи іншої діяльності й не зводяться тільки до знань, умінь та навичок, які вона має.
(Психологічний словник)
* * *
Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку.
(І. Мороз)
Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми
1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї. 3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі. 4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються. Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми. 1. Бути доброзичливим і чуйним. 2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси. 3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. 4. Мати широке коло інтересів. 5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей. 6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. 7. Мати живий та активний характер. 8. Володіти почуттям гумору. 9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення. 10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд. 11. Бути цілеспрямованим і наполегливим. 12. Володіти емоційною стабільністю. 13. Уміти переконувати. 14. Мати схильність до самоаналізу.
Існують критерії за якими можна визначити обдарованість дитини.
Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:
- часто "перескакують” через послідовні етапи свого розвитку;
- у них чудова пам’ять, яка базується на ранньому мовленні; - рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них; - із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета – не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підстановках; - мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття; - можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них; - дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять будь-яких обмежень свої досліджень; - у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити правильні висновки; - можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються” в своє заняття, якщо воно їм цікаве; - мають сильно розвинуте почуття гумору; - постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу; - визначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно; - часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію; - їм бракує емоціонального балансу, вони часто нетерпеливі та поривчасті.
У своїй діяльності я використовую творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:
- повага до бажання учнів працювати самостійно;
- вміння утримуватись в процесі творчої діяльності; - надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети; - індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня; - заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням; - виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої атмосфери; - схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності; - підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей; - надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників; - добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів; - терпиме ставлення до можливого безладдя; - заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності; - переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.
При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей:
- неприязнь у школі часто з’являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини;
- ігрові інтереси – обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок – дитина опиняється в ізоляції; - заглиблення у філософські проблеми – для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей; - невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком; - прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості – вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного; - почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку; - нереальні цілі – вони часто ставлять перед собою завищені цілі, не маючи можливості досягти їх, переживають; - надмірні чутливість, вразливість; - потреба в уважному ставленні дорослих; - нетерплячість, зневажливість у відношенні до дітей, які сточть нижче від них в інтелектуальному розвитку.
Пам’ятка батькам обдарованих дітей
v Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
v Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
v Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
v Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
v Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
v Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
v Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
v Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
v Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
Цікаві та корисні посилання![]()
|
Немає коментарів:
Дописати коментар